Включити Спеціальні можливості Включити Спеціальні можливості

Від заснування до модернізації: 1781–1944

Понад два століття тому, в 1781 році, 32-річний Чобей Такеда І розпочав свій бізнес, продаючи традиційні японські та китайські ліки в Дошомачі, центрі торгівлі ліками в місті Осака в Японії. В своїй невеличкій крамниці він купував ліки в оптових продавців, потім розподіляв їх на менші партії та продавав місцевим торговцям і лікарям. Це стало початком діяльності сучасної Takeda Pharmaceutical.

У квітні 1852 року Чобей III зруйнував старий особняк в Дошомачі та побудував новий будинок разом зі складом. Ці будівлі близько 75 років служили основним торговельним приміщенням для сімейного бізнесу, поки в 1927 році не розпочалося будівництво головного офісу.

Чобей Такеда IV звернув увагу роздрібних продавців ліків на західну медицину. Він заснував кооператив для придбання західних ліків в Йокогамі та розпочав операції з іноземними торговельними компаніями. Західні ліки, які імпортувалися на той час, включали хінін — препарат проти малярії, та фенол — ліки проти холери.

У 1895 році Takeda почала імпортувати ліки з Англії, США, Німеччини, Іспанії та інших країн світу, а в 1907 році було отримано ексклюзивні права на продаж продукції німецької компанії Bayer в Японії. Таким чином бізнес, який починався з магазину, де продавалися традиційні японські та китайські ліки, поступово розвивався, і через деякий час повністю переорієнтувався на західну медицину.

У 1895 році компанія придбала завод з виробництва ліків Uchibayashi, аби заснувати власне виробництво в Осаці, та стала виробником фармацевтичних препаратів. На заводі виготовляли такі ліки, як субгаллат вісмуту (протидіарейний засіб) та хініну гідрохлорид. У 1907 році компанія стала першою в Японії, яка виробляла сахарин.

У 1914 році, після початку Першої світової війни, імпорт медикаментів із Західної Європи значно скоротився і навіть був припинений.

Низка цих подій послужила стимулом на шляху становлення Takeda як повноцінної фармацевтичної компанії з власною дослідницькою базою, виробництвом і маркетингом.

У 1914 році було створено науково-дослідний підрозділ. Приблизно в цей час, коли імпорт медикаментів із Західної Європи значно скоротився внаслідок Першої світової війни, Takeda почала продавати власні лікарські засоби. Серед них були Calmotin® (заспокійливий засіб), Novoroform® (знеболюючий засіб) та Lodinon® (ін’єкційна форма D-глюкози). Takeda невпинно розширювала свій бізнес і навіть розпочала експортувати ліки до США, Росії та Китаю.

Незабаром, у 1915 році, після початку виробництва власної продукції було сформовано підрозділ випробувань, а також науково-дослідний підрозділ, який досліджував і розробляв нові фармацевтичні продукти. Система досліджень і розробок, започаткована в цей період, стала основою, яка призвела до зростання Takeda.

У 1925 році компанія була зареєстрована як Chobei Takeda & Co., Ltd. з капіталом 5,3 мільйонів єн, а Чобей Такеда V став її президентом. Компанія перейшла від приватного бізнесу до сучасної корпоративної організації з науково-дослідним підрозділом, виробництвом та маркетингом. У 1943 році компанія змінила назву на Takeda Pharmaceutical Industries, Ltd. (англійська назва була змінена на Takeda Chemical Industries, Ltd. у 1961 році).

У 1925 році, після об'єднання фармацевтичної компанії Takeda і Chobei Takeda & Co., Ltd, завод в Осаці став основним центром виробництва фармацевтичного підрозділу. На цій світлині зображений завод з висоти пташиного польоту.

У 1933 році був створений сад Takeda для збереження лікарських рослин. Тут збирають, вирощують і використовують трави й інші рослини з цілющими властивостями з усього світу. Нині в саду налічується понад 2882 видів рослин, у тому числі 104 види, що знаходяться під загрозою зникнення. Незважаючи на те, що сад був заснований як Сад рослин Кіото-Takeda, його назву біло змінено в 1945 році на Експериментальний сад Кіото, а згодом, у 1994 році, на сучасну назву.

У 1944 році в Осаці засновано Інститут ферментації. Понад 60 років цей інститут працював над збереженням мікроорганізмів для наукових досліджень. Сьогодні він служить дослідницьким фондом для просування мікробіологічної науки.