Better Health, Brighter Future
В усьому світі мільйони хворих та їхніх близьких очікують на появу нових методів лікування чи лікарських засобів. Це дуже часто є життєво важливою умовою, адже далеко не всі хвороби людство навчилося лікувати. Для того щоб пацієнти змогли отримати нові ліки, працюють десятки тисяч вчених по всьому світу. За дослідженнями та розробкою нових препаратів стоять роки експериментів, тестувань, клінічних випробувань, узгоджень і подолання безлічі викликів, а також інвестицій. Але зусилля того варті, адже в результаті виграють усі: нові ліки не лише забезпечують довше та якісніше життя для пацієнтів, але й дозволяють удосконалити систему охорони здоров’я та позитивно впливають на розвиток всього суспільства.
Тисячоліття розвитку медицини довели, що трансформувати наукові знання в інноваційні ліки — необхідність. Наприклад, якщо раніше СНІД або гепатит С були практично смертним вироком для пацієнта, то сьогодні розробки в лікуванні перетворили ці хвороби на керовані стани та продовжили тривалість життя мільйонів людей із цими діагнозами. Не менших успіхів вдалося досягнути й в розробці препаратів від малярії, онкологічних захворювань та безлічі інших хвороб. Зокрема, удосконалення в лікуванні раку дозволили знизити рівень смертності від цього захворювання на 27% всього за останніх 30 років. Хоча багато хвороб досі не є повністю виліковними, пошуки рішень не припиняються.
Разом із науковими інституціями провідну роль у розробці нових ліків відіграють фармацевтичний та біотехнологічний сектори. Понад 18% від усіх витрат на дослідження та розробки (R&D) в світі припадає саме на ці галузі. У 2018 році лише в країнах Європи фармацевтичні компанії інвестували понад 35 млрд євро в науково-дослідні роботи.
При цьому розробка нових інноваційних ліків чи методів лікування — не лише дорогий, але й тривалий та економічно ризикований процес. 10–15 років — саме стільки часу в середньому інвестує фармвиробник в створення одного нового лікарського засобу. Це час від першоідеї та пошуків нових сполук, пізніше — клінічних досліджень для перевірки ефективності та безпечності кожної з них, тривалого процесу схвалення препарату і до отримання інноваційної терапії пацієнтами.
Вкладаючи кошти в нові розробки, виробники усвідомлюють, що лише одна з тисяч молекул може врешті стати діючим препаратом. Або й жодна взагалі. При цьому багато зразків відсіюються вже на пізніх етапах. Це означає, що левова частка багаторічних зусиль та інвестицій може піти на те, що в результаті не стане ліками. Незважаючи на це, інвестиції в нові розробки тривають, адже навіть єдиний шанс на успіх вартий того, щоб в нього інвестувати час, зусилля та кошти, щоб в пацієнтів з’явився необхідний їм лікарський засіб, якого досі не існувало.
Питання успішності досліджень важливе не лише для пацієнтів, лікарів, фармацевтичної індустрії, але й для людства в цілому. Доступ пацієнтів до нових методів лікування забезпечує зменшення інвалідності та летальності та збільшення тривалості життя населення. Вважається, що в період з 1986 по 2000 роки збільшення очікуваної тривалості життя на два роки можна на 40% пов’язати з появою та використанням нових ліків.
Варто згадати й про економічні переваги інновацій в медицині та фармації. Наприклад, розробка нового лікування, яке сповільнюватиме розвиток хвороби Альцгеймера, може зменшити витрати на догляд та лікування до 2050 року на 218 млрд доларів щороку. Це розрахунки для бюджету США, але вони ілюструють, як інноваційні розробки можуть впливати на будь-яку країну, в тому числі й Україну.
Інший приклад: у 2006 році FDA (Управління з продовольства і медикаментів США) схвалило новий препарат для лікування ВІЛ, який поєднав у собі три існуючі активні інгредієнти в одній таблетці. Робота над медикаментом, у ході якої лише на клінічні дослідження пішло 4 роки, дозволила пацієнтам із СНІД скоротити прийом ліків до однієї таблетки на день та економити на курсі лікування більше 6 тис дол. США в порівнянні з прийомом декількох препаратів.
Якщо підходити до питання комплексно, то успіх одного інноваційного препарату може сприяти розробці супутньої терапії та інших нових ліків. Це так званий інноваційний цикл, який передбачає не лише розробку нових ліків, але й стимулювання подальших досліджень, реінвестування в інші препарати чи технології. Будь-які дешевші аналоги (генерики) також неможливі без оригінального препарату.
Звичайно, всі ці зусилля, роки роботи та багатомільярдні інвестиції не матимуть жодного позитивного ефекту, якщо в результаті пацієнти не отримають доступу до нового лікування у своїй країні. Я кажу не про місто чи містечко, а саме про країну. Адже рішення про доступ до інноваційних лікарських засобів приймає саме держава з огляду на її фінансову готовність допомогти громадянам. Особливої уваги цьому варто приділяти саме в країнах, що розвиваються, до яких належить й Україна. У цих країнах пацієнти переважно не мають фінансової можливості купити необхідні ліки, якщо вони не закуповуються державою. В той же час застосування інноваційних ліків призводить не лише до кращих результатів лікування, але й до економії коштів держави.
Для того щоб оцінити економію державних коштів при використанні інноваційних ліків у медицині, застосовуються методи фармако-економічної оцінки препаратів. Це оцінка економічної доцільності витрат на більш сучасний лікарський засіб з точки зору зменшення витрат на лікування в цілому і більший клінічний ефект. Такий метод дозволяє обґрунтовано продемонструвати не тільки клінічну, а й економічну доцільність використання інноваційних ліків та методів лікування.
В Україні наразі цей напрямок оцінки розвивається. Переконаний, що це дозволить спростити доступ українських пацієнтів до інноваційних ліків, що є кінцевою метою будь-яких досліджень та розробок. Впровадження в Україні фармако-економічної оцінки препаратів видається особливо важливим, з огляду на те, що українці лікуються здебільшого старими та менш ефективними ліками, а частка інноваційних препаратів в рази або десятки разів менша у порівнянні з іншими країнами. В Україні у грошовому вираженні лише 9% ліків — це інноваційні препарати, тоді як 91% — відтворені препарати, тобто генерики. Збільшення відсотка сучасних ліків і є нашою задачею як глобальної біофармацевтичної компанії в Україні, адже Takeda прагне покращити доступ якомога більшої кількості пацієнтів до інноваційних препаратів.
Саме тому ми підкреслюємо необхідність діалогу між державою та фармою. Під "діалогом" я маю на увазі регульовану, прозору та зрозумілу процедуру взаємодії між виробником та державою, яка матиме переваги для кожної зі сторін. Для держави — оптимізація витрат на охорону здоров’я та збільшення кількості працездатного населення. Для виробника — прозорі умови появи препаратів на ринку. Для пацієнтів — покращення результатів лікування та подовження тривалості життя.
Допоки ж ці механізми не запрацювали повноцінно, пацієнти потребують додаткової підтримки, яку можуть надавати і виробники ліків. Наприклад, у рамках глобальної "Програми допомоги пацієнтам" наша компанія в Україні надає доступ до двох інноваційних лікарських засобів (для пацієнтів з лімфомою Ходжкіна та запальними захворюваннями кишківника).
Можливості, які надає поява інноваційних ліків, величезні й для світу в цілому, і для України. Вони змінюють не лише життя пацієнтів та їхніх близьких, але й позитивно впливають на суспільство, заощаджуючи кошти, повертаючи людей до активного життя, надаючи нових імпульсів промисловості. Переконаний, що діалог держави та фармацевтичних виробників допоможе досягти комплексного підходу до забезпечення доступу пацієнтів до сучасного ефективного лікування. Це покращить як тривалість, так і якість життя пацієнтів у нашій країні.